Мірри смола
Myrrh Gum (Myrrhae resina)

Синоніми: Myrrh oleo gum resin, Commiphora myrrha, Commiphora mukul, Commiphora molmol, Balsamodendron myrrha, Herabol-myrra (аравійська) та Bisaboi-Myrra (африканська), Bola, Mo Yao (Мо Яо), Daindhava, My Resina Myrrhae, араб. Murr, смирна, бальзамове дерево, стакті, гуггул, бальзам Галаада
Сімейство: Бурсерові (Burseraceae).
Ботанічний опис рослини: невелике деревце, що ледве досягає у висоту 3 м, з дрібним, часто скрученим листям і оранжево-червоними квітками, що утворюють мітелкоподібні суцвіття. Для отримання сировини використовуються й інші тропічні дерева роду Commiphora. Арабська мирра, наприклад, заготовляється з більших, до 10 м заввишки, дерев, вкритих колючками. Особливість бурзерових – наявність у паренхімі кори численних каналів, наповнених смолою. Стовбур виділяє природну живицю блідо-жовтого кольору, яка застигає у вигляді червоно-коричневих крапель.

Зверніть увагу. Смолу зібрають вручну і в ній цілком природні шматочки кори дерева, допоміжних матеріалів, які використовуються при добуванні цього продукту (нитки, пергамент).
Розповсюдження: батьківщина – Аравійський півострів, береги Індійського океану та Червоного моря, Північно-Східна Африка. Виростає в посушливих областях Північно-Східної Африки, на березі Червоного моря та Індійського океану, в Аравії та на прилеглих островах (Сокотра та інші).
Опис: Мірра (застаріле мирро, через др.-грец. μύρρη або смирна, від араб. مر‎‎, мурр) - камедиста смола, що отримується від африканських і аравійських дерев із сімейства Бурзерові (Burseraceae), особливо від Commip ).
Мірра має приємний запах і остряпний смак, містить 40-67 % камеді, 23-35 % смоли (міррін) та 2-1 % ефірної олії (міррол). У давнину цінувалася як запашна курильна речовина. Використовувалася при ангінах, цинзі для полоскань, у зубній практиці та для інгаляцій. Використовується в медицині та парфумерії, а також як інгредієнт для ароматизації харчових продуктів, таких як цукерки, печиво та ін.
Частини рослини, що використовуються: затверділа на повітрі камедесмола
Метод одержання: із залізистих вмістилищ, точніше із залізистих ходів кори мирри, при надрізах, але без зовнішнього тиску, витікає чумацький сік, який, підсихаючи, стає сіро-коричневим або жовтувато-коричневим, блискучим або пиловуватим на вигляд. Окремі такі шматочки розміром із зерно накопичуються гронами. Їх і збирають заготівельники. Поверхня на зламі шматочка блискуча, червонувато-коричневого або бурштинового кольору.
Регіон: східна африка.
Характеристики: Мірра є шматками різноманітної величини у вигляді окремих зерен або злиплих мас жовтувато прозорого або бурого кольору з терпким запахом і гірким смаком. Діаметр шматочків від 2 до 5 мм. з переважанням дрібних шматків. Склоподібна на зламі. Мірра ароматна, а на смак пряна, гостра, стійко гірка. При пережовуванні скрипить на зубах, горить полум'ям, що світиться, не плавиться.
Смолобальзамічні речовини складаються з летючої частини (скипидарна та ефіроолійна) та нелетючої (каніфольсмоляна). Біохімічні властивості летючої частини визначаються терпеновими сполуками та ефірними оліями, завдяки чому вона має біологічну активність. Нелетюча частина складається із смолянистих кислот, спиртів та ефірів. Смолобальзамічні речовини мають високу бактерицидну активність, є біогенними стимуляторами, підвищують регенераційні процеси.
Запах мирри приємний, обволікаючий, з легкими ванільними нотами, але злегка гострий і гіркуватий, у пахощах надає запаху земляних нот. Для покращення аромату та усунення паленого запаху, який дає не дуже якісна світла, мирру можна замочити на кілька днів у вині або слабкому розчині оцту. Як і ладан, мирра входить до складу більшості східних і особливо арабських пахощів. Вона також є фіксатором запахів, тобто дозволяє іншим ароматам виявитися повною мірою. Найбільш повно аромат мирри проявляється при спалюванні, а не в масляній суміші.

Хімічний склад: 40-67 % камеді, 23-35 % смоли (міррин, a-, b-, g-комміфорові кислоти, хеєрабоміррол) та 2-1 % ефірної олії (міррол, у його складі евгенол, куміновий альдегід, пінен, коричний альдегід, m-крезол, дипентен, лимонен, хеераболен), ацетатів potassa, зола, бензоати, гіркоти, цитрати солі, сульфати

Дія: антисептичне, загоювальне, очищувальне, протизапальне, відхаркувальне, антибактеріальне, протигрибкове, гіпохолестеринемічне, антидепресивне, регенеруюче, заспокійливе, тонізуюче, в'яжуче, вітрогонне, стимулююче менструацію, спаз,

Косметичне застосування: Запобігає передчасному старінню шкіри, сприяє розсмоктуванню рубців, допомагає при незагойних ранах, гнійничкових ураженнях шкіри, екземі, дерматитах. Зміцнює волосся. Корисна у кремах, призначених для обробки глибоких тріщин на п'ятах та на руках. Має сильні очищаючі та омолоджуючі властивості. Сприяє рубцюванню дрібних садин, тріщин.
Мірра ефективна при лікуванні екземи та запалення шкіри. Застосовується в бальзами для лікування потрісканих губ. Також може бути використана, щоб пом'якшити зморшки і для ліфтингу та омолодження зрілої шкіри. Запобігає інфекції та сприяє регенерації клітин та тканин.
Використовується у зволожуючих та омолоджувальних лосьйонах та кремах.
При зовнішньому застосуванні мирри її в'язкі та антисептичні властивості допомагають у лікуванні акне та вугрів.
Порошок смоли мирри можна використовувати в маски та скраби для обличчя.

Лікувальне застосування: мирра використовувалася у всіх древніх цивілізаціях як духи та лікувальний засіб. Цілющі властивості мирри цінувалися дуже високо, і жоден воїн у Стародавній Греції не вирушав у похід, не маючи з собою мазі з мирри для загоєння ран. Особливо ефективно мирра лікує рани, що погоюються, і шкірні хвороби, що супроводжуються порушенням шкірних покривів, такі, як мокнуча екзема і грибкові ураження ступнів. В останньому випадку мирра має подвійний вплив: вона загоює пошкоджену шкіру.
Мірра дуже добре виліковує виразки в роті та захворювання ясен. Для цих цілей найкраще користуватися настойкою мирри. Надає виражений загоювальний ефект. Завдяки тому, що мирра робить таку благотворну дію на ясна, її додають у зубні пасти різних марок, у поєднанні з маслом м'яти, щоб замаскувати гіркоту.
З успіхом застосовується при лікуванні інфекційних захворювань дихальної системи: при застуді, ангіні та хронічному бронхіті. Вона чудово виганяє інфекцію з легенів, має відхаркувальні і в'яжучі властивості (тобто висушує надлишок слизу).
Використовувалася як народний засіб при пародонтозі, стоматитах, реабілітації після хвороб, запалення шкіри, трофічних виразках, вугрового висипу, геморої, порушеннях ліпідного обміну, ожирінні, для усунення статевого безсилля.
У домашніх умовах застосовується як засіб догляду за шкірою: допомагає при розтріскуванні шкіри, екземі, ранах, дерматомікозі. Ефективна при геморої. Препарати, в які входить камедесмола коміфори, здатні надавати стимулюючу та тонізуючу дію на ЦНС, покращувати обмін речовин, надавати загальну антиоксидантну дію.
Мірра містить потужний біофлавоноїдний комплекс, відомий під назвою силімарин, який захищає печінку від хімічних токсинів та сприяє покращенню її функції. Вона прискорює загоєння слизових оболонок, у тому числі ясен, горла, шлунка та кишечника. Смола мирри знаходить різноманітне застосування: як антибіотик, антисептик, засіб проти халітозу, діареї, розлади шлунка, інфекцій, виразкової хвороби, паразитних та дріжджових інфекцій. Може застосовуватися в мазях від синців, м'язових болів та розтягувань.
Протизапальна дія мирри особливо корисна при лікуванні артриту, ревматизму (скутість у суглобах та м'язах), а також подагри (хвороба, що спричиняє набрякання суглобів). Діє проти бактерій та грибків у стримуванні інфекції та кандидозу (молочниці) у травній системі, а також допомагає кишечнику позбутися всіх паразитів.
Багато лікарів використовують мирру під час народження дитини, оскільки вона ефективно сприяє скороченню матки, а також полегшує біль.
Властивості:
* Зміцнює кров
* Розсіює застій крові
* Полегшує біль
* Сприяє загоєнню ран
* Інгібує бронхіальну секрецію
* Інгібує виділення з матки
* Антиатеросклеротичне - що перешкоджає утворенню бляшок
* Знижує масу тіла
* Стимулює перистальтику кишечника
* Зміцнює імунну систему.
Показання:
* хронічний бронхіт, астма, застуда, герпес;
* Неврастіння, депресія;
* Пародонтоз, стоматит;
* Трофічні та в'ялорубці виразки, екзема;
* Зниження загального тонусу.
* Порушення, пов'язані з застоєм крові: травматичний біль та набряклість, рани, карбункули, нерухомі ущільнення в животі, больова обструкція, біль у грудях, біль у животі, аменорея
* Зовнішньо для прискорення загоєння хронічних незагоєних ран
* Зовнішньо як полоскання для лікування болю та запалення горла
* У стоматології використовується як антисептик в рідині для полоскання рота, зубних пастах та для профілактики та лікування захворювань ясен, при гінгівіті, виразках ротової порожнини, виділенні гною. Запобігає руйнуванню зубів.
Внутрішньо нині мало використовується, зовні - при ангінах, цинготних ураженнях рота, для присипок, лікіментів; мазей, пластирів, обкурювань. Настоянка мирри (1:5) – для полоскань у зубній практиці та для інгаляцій.

Рецепти:
Настій: 1 ч. л. порошку мирри занурити в 1 пінту окропу на кілька хвилин і процідити. Від неприємного запаху із рота, додати 1 ч. л. женьшеню. Приймати по 1 ч. л. 5-6 разів на день.
Полоскання: занурити 1 ч. л. мирри та 1 ч. л. борної кислоти в 1 пінту окропу. Дати постояти 30 хвилин і процідити.

Екстракт: додати від 2 до 5 крапель у воду для полоскання рота.
Використання порошкової смоли як зубного порошку, щоб почистити зуби.
Настойка: приймати 2-5 крапель на час, при необхідності.

Рекомендоване дозування: 0,5-5%
- для воскурювання - 3-9г
- внутрішнє застосування - 1г смоли мирри тричі на день.

Приготування: Відмінно подрібнюється у ступці або ручному млинку, при нагріванні частково плавиться і тому не рекомендується використовувати електроприлади для подрібнення мирри.
Зі смоли мирри можна виготовити резиноїд - спиртовий розчин. Для цього необхідно змішати смолу мирри та спирт у співвідношенні 1:1 та у темному скляному посуді залишити розчинятися у теплому місці (наприклад, на батареї) протягом 4-7 днів. Також смолу мирри можна розчиняти в будь-якій ефірній олії.
Смола мирри повністю не розчиняється ні в спирті, ні в базовій олії, ні в іншій ефірній олії, тільки в хімічних розчинниках, тому шматки, що залишилися після розчинення, можна або подрібнити в порошок, або використовувати в іншій порції розчинника.

Поєднання: герань, грейпфрут, лаванда, сандал, ялівець, кипарис, ветивер, пачулі, сосна, рожеве дерево, троянда, ладан, шишки ялини, кориця, гвоздика, мускатний горіх, неролі

Миловаріння: У миловаренні використовують зазвичай порошок зі смоли мирри, який надає милу рожево-коричневого відтінку. Орієнтовний відсоток введення порошку становить 2-5 г на 100 г маси.

Протипоказання та запобіжні заходи: Мірру не можна призначати при вагітності та годуванні груддю, при гострих ниркових інфекціях, захворюваннях печінки, запальних станах кишечника та проносах. При діабеті, серцевих захворюваннях або пропасницях також необхідно уникати використання мирри. Маточні кровотечі або операції, заплановані протягом наступних 2 тижнів.

ru.wikipedia.org/wiki/Мірра_(смола)
herbologia.ru/739.html
www.naturalperfumery.ru/olimyrr.html
medicina.kharkov.ua/medicinal-plant/594-myrrh-mirra.html
www.fit-area.com/encyclopedia/paraprotex.shtml
floressence.com.ua/maslo_mirri.html
www.futura.ru/inc/Incense/Commiphora.htm (Москальов С. Е. "Словник фіміамів")
www.cinofarm.ru/catalogue/herbs/detail/?HERBID=359
www.soap-formula.spb.ru/index.php?...
paperflower.7910.org/product_info.php?products_id=727
www.myjane.ru/articles/text/?id=4656&printer=ok
www.alfarid.org/gums.html
www.emedicinal.com/herbs/gummyrrhtree.php
www.buzzle.com/articles/myrrh-gum.html
www.herbs2000.com/herbs/herbs_myrrh.htm
www.globalherbalsupplies.com/herb_information/myrrh.htm

Придатний до: 03.2022 р.
Докладніше про цей продукт