Усуває порушення у сечостатевій сфері. Використовується для лікування бронхітів, запалення легень, гаймориту, тонзиліту, аденоїдів. Аналгезує при ревматичних болях. Ефективно проти папилом, бородавок, мокнучої екземи, вугрів. Активізує клітинне оновлення у тканинах шкіри.
Туя (Thuja occidentalis)
Батьківщиною туї західної сімейства кипарисових є Північна Америка, звідки вона потрапила до Західної Європи і з XVIII століття Росію. Це дерево, що досягає висоти 15м при діаметрі ствола 60-90 см, в Америці називають північним білим кедром, а в Європі - деревом життя.
Джерелом ефірної олії є лускоподібне листя і молоді гілки туї. З цієї сировини перегонкою з водяною парою отримують масло.
Основні дії на внутрішні органи та системи. Має антисептичну, антивірусну, протизапальну, відхаркувальну, сечотонну, седативну, потогінну, протиглистову, тонізуючу дію.
Знали ту й давні слов'яни. Її ароматну деревину палили під час жертвоприношень, адже «туйо» у перекладі з грецької означає «жертвувати». Звідси й поширена на Русі назва туї – кадильне дерево. Туя легко справляється із забрудненням повітря, насичуючи його фітонцидами.
Інформація про те, як використовували ту з медичною метою, дуже обмежена. Відомо, що вона входить до групи отруйних рослин, тому застосовується у невеликих дозах. У народній медицині за допомогою туї позбавлялися поліпів та бородавок. Сучасна медицина крім зазначеного) властивості використовує її для лікування атером, кандилом та папіломатозу повік. Туя входить до складу протипухлинних препаратів, ефективна у разі виникнення ускладнень після профілактичних щеплень. Туя була оцінена засновником гомеопатії С. X. Ганеманом, і вже майже 200 років з успіхом використовується в гомеопатичній практиці. Відповідно до Ж. Шаретту «головна сфера дії туї – сечостатеві органи, пряма кишка, задній прохід та шкіра». Зареєстровані випадки лікування за допомогою туї опуклих та широких родимих плям.
Лікувальні властивості ефірної олії туї
• Усуває порушення у сечостатевій сфері (запалення яєчників, збільшення простати, застій у тазових органах, цистит, фригідність, статеве безсилля).
• Виявляє відхаркувальну, потогінну та сечогінну дію.
• Використовується для лікування бронхітів, запалення легень, гаймориту, тонзиліту, аденоїдів (застуда, трахеїт, бронхіт, пневмонія, астма).
• Фригідність, статеве безсилля
• Ефективно при стоматитах, пародонтозі, карієсі.
• Застосовується проти кишкових паразитів (глист).
• Анальгезує при ревматичних болях.
• Допомагає зосередитись і відновити сили після перевтоми, надає тонізуючу дію на нервову систему.
• Підходить для догляду за жирною шкірою, робить її свіжою та пружною. Перешкоджає випаданню волосся, рекомендується для догляду за жирним січеним волоссям.
Дозування:
• Для масажу: 3-5 крапель на 10 мл рослинної олії.
• Для внутрішнього вживання: 1 крапля на 1 ч. ложку меду.
• Для ванн: 4-5 крапель.
• Для аплікацій: 2-3 краплі на ватний тампон.
• В інгаляторі-розпилювачі: 1-2 краплі.
• Лікування аденоїдів: проводити під наглядом лікаря. Протягом 7-10 днів закопувати масло туї від 2 до 6 крапель у кожну ніздрю:
1) 2 краплі для дітей віком від 3 до 7 років;
2) 3-4 краплі для дітей від 8 до 13 років;
3) 5-6 крапель для дорослих.
Через два тижні повторити курс лікування ще раз. Паралельно прогрівати ніс теплою морською сіллю.
• Для компресів: 2-3 краплі
• Для збагачення косметичних засобів: 2-3 краплі на 5 г основи.
Протипоказання. Вагітність, епілепсія.
Зверніть увагу! Олія сильної дії. Передозування може спричинити загострення.